—деалть стартовой | ƒобавить в »збранное| ќбратна¤ св¤зь

√лавна¤ страница
     арта ƒЌ”     
  –асписание  Ћ-05-1  
–асписание  ‘-05-1
  „ат  
√остева¤ книга
   ќбратна¤ св¤зь   
      √лавное меню
√лавна¤
 Ћ-05-1
‘айлы
»нформаци¤
—пециальности
ѕолезные ссылки
 арта сайта
Admin$
      ѕоиск

на
      Ѕанеры

Copy © Al-Q 2007-2008
      ќрганизаци¤ учебного процесса в ƒЌ”:
       «аполнить форму дл¤ отправки сообщени¤ можно    здесь. >>>
ќ–√јЌ≤«ј÷≤я Ќј¬„јЋ№Ќќ√ќ ѕ–ќ÷≈—” ¬ ƒЌ≤ѕ–ќѕ≈“–ќ¬—№ ќћ” Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќќћ” ”Ќ≤¬≈–—»“≈“≤
Ќавчальний процес в ун≥верситет≥ зд≥йснюЇтьс¤ в таких формах: навчальн≥ зан¤тт¤, виконанн¤ ≥ндив≥дуальних завдань, самост≥йна робота студент≥в, практична п≥дготовка, контрольн≥ заходи.
ќсновними видами навчальних зан¤ть Ї лекц≥¤, лабораторне, практичне, сем≥нарське, консультац≥¤.
Ћекц≥¤ - основна форма проведенн¤ навчальних зан¤ть в ун≥верситет≥, призначених дл¤ засвоЇнн¤ теоретичного матер≥алу.
Ћабораторне зан¤тт¤ - форма навчального зан¤тт¤, за ¤кою студент п≥д кер≥вництвом викладача особисто проводить натурн≥ або ≥м≥тац≥йн≥ експерименти чи досл≥ди з метою практичного п≥дтвердженн¤ окремих теоретичних положень в≥дпов≥дноњ навчальноњ дисципл≥ни, набуваЇ практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванн¤м, обладнанн¤м, обчислювальною техн≥кою, вим≥рювальною апаратурою, методикою експериментальних досл≥джень у конкретн≥й предметн≥й галуз≥.
Ћабораторне зан¤тт¤ включаЇ проведенн¤ поточного контролю п≥дготовленост≥ студент≥в до виконанн¤ конкретноњ лабораторноњ роботи, виконанн¤ завдань з теми зан¤тт¤, оформленн¤ ≥ндив≥дуального зв≥ту з виконаноњ роботи та його захист перед викладачем. —туп≥нь виконанн¤ лабораторноњ роботи оц≥нюЇтьс¤ викладачем. ѕ≥дсумкова оц≥нка виставл¤Їтьс¤ в журнал≥ обл≥ку виконанн¤ лабораторних роб≥т. ѕ≥дсумков≥ оц≥нки, отриман≥ студентом за виконанн¤ лабораторних роб≥т, ураховуютьс¤ при виставленн≥ семестровоњ п≥дсумковоњ оц≥нки з даноњ навчальноњ дисципл≥ни.
ѕрактичне зан¤тт¤ - форма навчального зан¤тт¤, за ¤кою викладач орган≥зуЇ детальний розгл¤д студентами окремих теоретичних положень навчальноњ дисципл≥ни та формуЇ вм≥нн¤ й навички њх практичного застосуванн¤ шл¤хом ≥ндив≥дуального виконанн¤ студентом в≥дпов≥дно сформульованих завдань.
ѕрактичне зан¤тт¤ включаЇ проведенн¤ попереднього контролю знань, ум≥нь ≥ навичок студент≥в, постановку загальноњ проблеми викладачем та њњ обговоренн¤ за участю студент≥в, розв'¤зуванн¤ завдань з њх обговоренн¤м, розв'¤зуванн¤ контрольних завдань, њх перев≥рку, оц≥нюванн¤. ќц≥нки, отриман≥ студентом за окрем≥ практичн≥ зан¤тт¤, враховуютьс¤ при виставленн≥ п≥дсумковоњ оц≥нки з даноњ навчальноњ дисципл≥ни.
—ем≥нарське зан¤тт¤ - форма навчального зан¤тт¤, на ¤кому викладач орган≥зуЇ дискус≥ю навколо попередньо визначених тем, за ¤кими студенти готують тези виступ≥в на п≥дстав≥ ≥ндив≥дуально виконаних завдань.
Ќа кожному сем≥нарському зан¤тт≥ викладач оц≥нюЇ п≥дготовлен≥ студентами виступи, њх активн≥сть у дискус≥њ, ум≥нн¤ формулювати ≥ в≥дстоювати свою позиц≥ю тощо. ѕ≥дсумков≥ оц≥нки за кожне сем≥нарське зан¤тт¤ внос¤тьс¤ до в≥дпов≥дного журналу. ќтриман≥ студентом оц≥нки за окрем≥ сем≥нарськ≥ зан¤тт¤ враховуютьс¤ при виставленн≥ п≥дсумковоњ оц≥нки з даноњ навчальноњ дисципл≥ни.
 онсультац≥¤ - форма навчального зан¤тт¤, при ¤к≥й студент отримуЇ в≥дпов≥д≥ в≥д викладача на конкретн≥ запитанн¤ або по¤сненн¤ певних теоретичних положень чи аспект≥в њх практичного застосуванн¤.
 онсультац≥¤ може бути ≥ндив≥дуальною або проводитис¤ дл¤ групи студент≥в, залежно в≥д того, чи викладач консультуЇ студент≥в з питань, пов'¤заних ≥з виконанн¤м ≥ндив≥дуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальноњ дисципл≥ни.
≤ндив≥дуальн≥ завданн¤ з окремих дисципл≥н (реферати, розрахунков≥, граф≥чн≥, курсов≥, дипломн≥ проекти або роботи тощо) видаютьс¤ студентам у терм≥ни, передбачен≥ навчальним планом. ≤ндив≥дуальн≥ завданн¤ виконуютьс¤ студентом самост≥йно при консультуванн≥ викладачем.
 урсов≥ проекти (роботи) виконуютьс¤ з метою закр≥пленн¤, поглибленн¤ й узагальненн¤ знань, одержаних студентами за час навчанн¤ та њх застосуванн¤ до комплексного вир≥шенн¤ конкретного фахового завданн¤.
“ематика курсових проект≥в (роб≥т) повинна в≥дпов≥дати завданн¤м навчальноњ дисципл≥ни та пов'¤зуватис¤ з практичними потребами конкретного фаху.
«ахист курсового проекту (роботи) проводитьс¤ перед ком≥с≥Їю у склад≥ двох-трьох викладач≥в кафедри за участю кер≥вника курсового проекту (роботи).
ƒипломн≥ (квал≥ф≥кац≥йн≥) проекти (роботи) Х виконуютьс¤ на завершальному етап≥ навчанн¤ студент≥в в ун≥верситет≥ й передбачають:
Х систематизац≥ю, закр≥пленн¤, розширенн¤ теоретичних ≥ практичних знань з фаху та застосуванн¤ њх при вир≥шенн≥ конкретних наукових, техн≥чних, економ≥чних виробничих та ≥нших завдань; /
Х розвиток навичок самост≥йноњ роботи й оволод≥нн¤ методикою досл≥дженн¤ та експерименту, пов'¤заних з темою проекту (роботи).
—туденту надаЇтьс¤ право обрати тему дипломного проекту (роботи), визначену випускаючими кафедрами, або запропонувати свою з обірунтуванн¤м доц≥льност≥ њњ розробки.
ƒипломн≥ проекти (роботи) збер≥гаютьс¤ в б≥бл≥отец≥ ун≥верситету прот¤гом п'¤ти рок≥в.
—амост≥йна робота студента Ї основним засобом оволод≥нн¤ навчальним матер≥алом у час, в≥льний в≥д обов'¤зкових навчальних зан¤ть.
«м≥ст самост≥йноњ роботи студента над конкретною дисципл≥ною визначаЇтьс¤ навчальною програмою дисципл≥ни, методичними матер≥алами, завданн¤ми та вказ≥вками викладача.
ѕрактична п≥дготовка студент≥в ун≥верситету Ї обов'¤зковим компонентом осв≥тньо-профес≥йноњ програми дл¤ здобутт¤ певного осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ й маЇ на мет≥ набутт¤ студентом профес≥йних навичок та вм≥нь. ѕрограма практичноњ п≥дготовки та терм≥ни њњ проведенн¤ визначаютьс¤ робочим навчальним планом спец≥альност≥.
ѕрактична п≥дготовка студент≥в ун≥верситету зд≥йснюЇтьс¤ у формах
навчальноњ та виробничоњ практик. ≤
Ќавчальна практика маЇ на мет≥ п≥дготовку студент≥в до проз/одженн¤ виробничих практична п≥дприЇмствах (установах) ≥ б≥льш поглиблене засвоЇнн¤ студентами теоретичного матер≥алу. Ќавчальна практика на молодших курсах, Ђк правило, орган≥зовуЇтьс¤ у лаборатор≥¤х, каб≥нетах, навчальних майстерн¤х та в ≥нших навчально-допом≥жних п≥дрозд≥лах ун≥верситету.
¬иробнича практика передбачаЇ закр≥пленн¤ й перев≥рку теоретичних знань, одержаних студентами п≥д час вивченн¤ загальних та спец≥ачьних курс≥в, набутт¤ ними практичних знань та навичок за обраною спец≥альн≥стю.
«агальною формою зв≥тност≥ студент≥в за практику Ї письмовий зв≥т, ¤кий угадаЇтьс¤ студентом в≥дпов≥дно до встановлених вимог, п≥дписуЇтьс¤ та оц≥нюЇтьс¤ безпосередньо кер≥вником в≥д бази практики.
« педагог≥чноњ практики основним документом, ¤кий засв≥дчуЇ педагог≥чну зр≥л≥сть студента, його вм≥нн¤ проводити навчально-виховну роботу у школ≥, Ї щоденник практики.
«в≥т з практики захищаЇтьс¤ студентом (з диференц≥йованою оц≥нкою) у ком≥с≥њ, ¤ка призначаЇтьс¤ зав≥дувачем кафедри та приймаЇ зал≥к у студент≥в на базах практики в останн≥ дн≥ њњ проходженн¤ або в ун≥верситет≥ прот¤гом перших дес¤ти дн≥в семестру, ¤кий починаЇтьс¤ п≥сл¤ практики.  онкретн≥ терм≥ни та м≥сц¤ захисту зв≥т≥в з практики визначаютьс¤ наказом по ун≥верситету. ” студент≥в заочноњ форми навчанн¤ зал≥к з практики може прийматис¤ в пер≥од сес≥њ, ¤ка проходить п≥сл¤ практики.
—туденту, ¤кий не виконав програму практики або отримав незадов≥льну оц≥нку п≥д час захисту зв≥ту (зал≥ку), ректором (за поданн¤м кер≥вника навчального п≥дрозд≥лу) може бути надано право проходженн¤ практики повторно до початку наступного семестру. —туденту, ¤кий не виконав програму практики з поважних причин, може бути надано право проходженн¤ практики в терм≥ни, установлен≥ ректором на п≥дстав≥ в≥дпов≥дних документ≥в.
—туденти, ¤к≥ не л≥кв≥дували академ≥чну заборгован≥сть з практики у встановлений терм≥н, в≥драховуютьс¤ з ун≥верситету.
 онтрольн≥ заходи включають поточний та п≥дсумковий контроль.
ѕоточний контроль зд≥йснюЇтьс¤ при проведенн≥ практичних, лабораторних та сем≥нарських зан¤ть ≥ маЇ на мет≥ перев≥рку р≥вн¤ п≥дготовленост≥ студента до виконанн¤ конкретноњ роботи. ‘орма проведенн¤ поточного контролю п≥д час навчальних зан¤ть ≥ система оц≥нюванн¤ р≥вн¤ знань визначаютьс¤ в≥дпов≥дною кафедрою.
ќбов'¤зковий пром≥жний поточний контроль проводитьс¤ прот¤гом 7-8 та 15-16 навчальних тижн≥в. ” ц≥ терм≥ни до в≥дпов≥дного деканату подаЇтьс¤ ≥нформац≥¤ про студент≥в, ¤к≥ не виконують вимоги ≥ндив≥дуального навчального плану поточного семестру в≥дпов≥дного навчального року.
ƒокументи на в≥драхуванн¤ студента, ¤кий не виконав вимог ≥ндив≥дуального навчального плану без поважних причин, подаютьс¤ деканатом до студентського в≥дд≥лу не п≥зн≥ше 17 навчального тижн¤.
ѕ≥дсумковий контроль проводитьс¤ з метою оц≥нки результат≥в навчанн¤ на певному осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йному р≥вн≥ або на окремих його завершувальних етапах.
ѕ≥дсумковий контроль включаЇ семестровий контроль та державну атестац≥ю студента.
¬ ун≥верситет≥ застосовуютьс¤ модульна та ≥нш≥ форми п≥дсумкового контролю п≥сл¤ зак≥нченн¤ лог≥чно завершеноњ частини лекц≥йних та практичних зан¤ть з певноњ дисципл≥ни.
—еместровий контроль проводитьс¤ у формах семестрового екзамену, диференц≥йованого зал≥ку або зал≥ку з конкретноњ навчальноњ дисципл≥ни в обс¤з≥ навчального матер≥алу, визначеного навчальною програмою, ≥ в терм≥ни, встановлен≥ робочим навчальним планом.
—еместровий ≥екзамен - це форма п≥дсумкового контролю засвоЇнн¤ студентом теоретичного та практичного матер≥алу з окремоњ навчальноњ дисципл≥ни за семестр, що проводитьс¤ ¤к контрольний зах≥д.
—еместровий диференц≥йований зал≥к - це форма п≥дсумкового контролю, що пол¤гаЇ в оц≥нц≥ засвоЇнн¤ студентом навчального матер≥алу з певноњ дисципл≥ни виключно на п≥дстав≥ результат≥в виконаних ≥ндив≥дуальних завдань (розрахункових, граф≥чних тощо). —еместровий диференц≥йований зал≥к плануЇтьс¤ за в≥дсутност≥ модульного контролю та екзамену й не передбачаЇ обов'¤зкову присутн≥сть студент≥в.
—еместровий зал≥к - це форма п≥дсумкового контролю, що пол¤гаЇ в оц≥нц≥ засвоЇнн¤ студентом навчального матер≥алу виключно на п≥дстав≥ результат≥в виконанн¤ ним певних вид≥в роб≥т на практичних, сем≥нарських або лабораторних зан¤тт¤х. —еместровий зал≥к плануЇтьс¤ за в≥дсутност≥ модульного контролю та екзамену й не передбачаЇ обов'¤зкову присутн≥сть студент≥в.
якщо навчальним планом з певноњ навчальноњ дисципл≥ни з≥ зв≥тн≥стю у форм≥ зал≥ку передбачен≥ лише лекц≥њ, то лектор повинен проводити на зан¤тт¤х швидке опитуванн¤, поточн≥ контрольн≥ роботи, тести, перев≥рку знань п≥д час консультац≥й тощо, про що в≥н пов≥домл¤Ї студент≥в на початку лекц≥йного курсу.
—тудент вважаЇтьс¤ допущеним до семестрового контролю з конкретноњ навчальноњ дисципл≥ни (семестрового екзамену, диференц≥йованого зал≥ку або зал≥ку), ¤кщо в≥н виконав ус≥ види роб≥т, передбачен≥ навчальним планом на семестр з ц≥Їњ навчальноњ дисципл≥ни, та ¤кщо його рейтинг з нењ складаЇ не менше 25%.
—тудент допускаЇтьс¤ до екзаменац≥йноњ сес≥њ, ¤кщо в≥н маЇ не б≥льше двох заборгованостей (зал≥ки, курсов≥ роботи /проекти/), виконав ≥нш≥ вимоги ≥ндив≥дуального навчального плану та робочих навчальних програм дисципл≥н на поточний семестр.
≈кзамени складаютьс¤ студентами в пер≥од екзаменац≥йних сес≥й, передбачених навчальним планом. ≈кзамени провод¤тьс¤ зг≥дно з розкладом, ¤кий доводитьс¤ до в≥дома викладач≥в ≥ студент≥в не п≥зн≥ше, ¤к за м≥с¤ць до початку сес≥њ.
‘орму проведенн¤ екзамен≥в визначаЇ ¬чена рада факультету (≥нституту) на п≥дстав≥ пропозиц≥й його науково-методичноњ ради за поданн¤м в≥дпов≥дних випускаючих кафедр. ѕ≥д час усного екзамену студент повинен п≥дготувати тези або коротку в≥дпов≥дь (з необх≥дними викладками дл¤ природничих чи техн≥чних дисципл≥н). ѕисьмов≥ екзаменац≥йн≥ роботи студент≥в збер≥гаютьс¤ на в≥дпов≥дн≥й кафедр≥ прот¤гом шести м≥с¤ц≥в.
–езультати складанн¤ екзамен≥в ≥ диференц≥йованих зал≥к≥в оц≥нюютьс¤ за чотирибальною шкалою (Дв≥дм≥нно", Ддобре", Дзадов≥льно", Днезадов≥льно"), а зал≥к≥в - за двобальною шкалою (Дзараховано", Дне зараховано") ≥ внос¤тьс¤ до екзаменац≥йноњ в≥домост≥, зал≥ковоњ книжки та навчальноњ картки студента.
Ќезадов≥льними оц≥нками вважаютьс¤ оц≥нка Днезадов≥льно" (за результатом складанн¤ екзамену або диференц≥йованого зал≥ку) та Дне зараховано" (за результатам складанн¤ зал≥ку).
ѕ≥д час проведенн¤ екзамену чи зал≥ку викладач повинен мати екзаменац≥йно-зал≥кову в≥дом≥сть, а студент - зал≥кову книжку.
—туденти, ¤к≥ не з'¤вилис¤ на екзамен без поважних причин, вважаютьс¤ такими, що одержали незадов≥льну оц≥нку, ¤ка вноситьс¤ до екзаменац≥йноњ в≥домост≥ деканом факультету (директором ≥нституту).
—туденти, ¤к≥ одержали п≥д час сес≥њ б≥льше двох незадов≥льних оц≥нок, в≥драховуютьс¤ з ун≥верситету. ” ≥ншому випадку њм дозвол¤Їтьс¤ л≥кв≥дувати академ≥чну заборгован≥сть до початку наступного семестру. ѕовторне складанн¤ екзамен≥в допускаЇтьс¤ не б≥льше двох раз≥в з кожноњ дисципл≥ни: один раз викладачу, другий - ком≥с≥њ, ¤ка створюЇтьс¤ деканом факультету (директором ≥нституту).
Ћ≥кв≥дац≥¤ академ≥чних заборгованостей проводитьс¤ (виключно у письмов≥й форм≥) п≥д контролем деканату зг≥дно з граф≥ком, затвердженим деканом (директором). ÷ей граф≥к повинен створювати необх≥дн≥ передумови щодо л≥кв≥дац≥њ заборгованостей до початку наступного семестру.
ѕерескладанн¤ екзамен≥в з метою п≥двищенн¤ оц≥нки не допускаЇтьс¤. ¬ ун≥верситет≥, окр≥м загальноприйн¤тоњ процедури проведенн¤ семестрового контролю, за погодженн¤м з навчально-методичним управл≥нн¤м допускаютьс¤ дл¤ використанн¤ модульна та ≥нш≥ форми перев≥рки знань студент≥в, результати ¤ких ураховуютьс¤ при виставленн≥ п≥дсумковоњ оц≥нки. ѕри застосуванн≥ модульноњ форми п≥дсумкового контролю знань оц≥нка студенту виставл¤Їтьс¤ на п≥дстав≥ р≥шенн¤ кафедри за критер≥¤ми, затвердженими науково-методичною радою факультету й доведеними завчасно до в≥дома студент≥в.
ƒержавна атестаи≥¤ студента зд≥йснюЇтьс¤ державною екзаменац≥йною ком≥с≥Їю п≥сл¤ завершенн¤ навчанн¤ на певному осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йному р≥вн≥ або його етап≥.
” державних ком≥с≥¤х студенти складають державн≥ екзамени та захищають квал≥ф≥кац≥йн≥ (дипломн≥) проекти (роботи). ƒо складанн¤ державних екзамен≥в та до захисту дипломних проект≥в (роб≥т) допускаютьс¤ студенти, ¤к≥ виконали вс≥ вимоги навчального плану.
ƒержавними екзамен проводитьс¤ ¤к комплексна перев≥рка знань студент≥в з дисципл≥н, передбачених навчальним планом.
–езультати захисту дипломного проекту (роботи) та складанн¤ державних екзамен≥в визначаютьс¤ оц≥нками Дв≥дм≥нно", ,добре", Дзадов≥льно" ≥ Днезадов≥льно".
—тудент, ¤кий при складанн≥ державного екзамену або при захист≥ дипломного проекту (роботи) отримав незадов≥льну оц≥нку, в≥драховуЇтьс¤ з ун≥верситету ≥ йому видаЇтьс¤ академ≥чна дов≥дка.
—тудент, ¤кий не склав державного екзамену або не захистив дипломний проект (роботу), допускаЇтьс¤ до повторного складанн¤ державних екзамен≥в чи захисту дипломного проекту (роботи) прот¤гом трьох рок≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ вищого навчального закладу.
—тудентам, ¤к≥ не складали державн≥ екзамени або не захищали дипломний проект (роботу) з поважноњ причини (документально п≥дтвердженоњ), ректором ун≥верситету може бути продовжений строк навчанн¤ до наступного терм≥ну роботи державноњ ком≥с≥њ ≥з складанн¤м державних екзамен≥в чи захисту дипломних проект≥в (роб≥т) в≥дпов≥дно, але не б≥льше, н≥ж на один р≥к.
—туденту, ¤кий захистив дипломний проект (роботу), склав державн≥ екзамени в≥дпов≥дно до вимог осв≥тньо-профес≥йноњ програми п≥дготовки, р≥шенн¤м державноњ ком≥с≥њ присвоюЇтьс¤ в≥дпов≥дний осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень та видаЇтьс¤ державний документ про осв≥ту.
—туденту, ¤кий отримав п≥дсумков≥ оц≥нки Дв≥дм≥нно" не менше ¤к з 75 в≥дсотк≥в ус≥х навчальних дисципл≥н та ≥ндив≥дуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з ≥нших навчальних дисципл≥н та ≥ндив≥дуальних завдань Ч оц≥нки Ддобре", склав державн≥ екзамени з оц≥нками Дв≥дм≥нно", захистив дипломний проект (роботу) з оц≥нкою Дв≥дм≥нно", а також ви¤вив себе в науков≥й (творч≥й) робот≥, що п≥дтверджуЇтьс¤ рекомендац≥Їю кафедри, видаЇтьс¤ документ про вищу осв≥ту з в≥дзнакою.
      ќрганизаци¤ учебного процесса в ƒЌ”:


Hosted by uCoz